Діалогополіс ’22: Інклюзивне місто.
II випуск Днів діалогу та міжкультурної освіти.
Інклюзивне місто – яке воно?
Таке, що формує своїх мешканців і мешканок?
А може, таке, яке формують вони?
Діалогополіс ’22 – це простір для обміну досвідом між місцевим самоврядуванням, установами, громадськими організаціями та волонтерами.
Дні діалогу та міжкультурної освіти Діалогополіс ’22
– ідея
Сучасне місто – це тканина, сплетена з різних середовищ, світоглядів і поглядів. Тут живе багато соціальних, національних, етнічних і вікових груп.
З року в рік Вроцлав стає дедалі різноманітнішим. Це нас тішить і надихає, адже ми знаємо, що в цьому розмаїтті – величезна сила й потенціал для кожної людини, яка тут живе.
Кожен мешканець і кожна мешканка Вроцлава розвиває міжкультурні навички разом зі змінами, які відбуваються у вроцлавській спільноті.
Інклюзивне місто – цінності
Інклюзивне місто піклується про нових мешканців і мешканок.
Інклюзивне місто підтримує своїх громадян і громадянок у суспільній діяльності.
Воно дає корисні інструменти й орієнтири органам влади, школам і мікрорайонам.
Інклюзивне місто дбає про свої ресурси.
Як діяти – допомагаючи собі та іншим, – щоб Вроцлав став таким містом?
Діалогополіс ’22. Інклюзивне місто
– програма
З 2 по 10 червня Діалогополіс ’22 відбуватиметься в різних місцях на карті Вроцлава.
Ми зустрінемося з представниками та представницями місцевого самоврядування, громадських організацій і волонтерства, щоб разом вести діалог про добрі практики залучення мешканців і мешканок до життя міста.
Відправною точкою для розмов є виклики, які війна в Україні ставить перед місцевою громадою. Особливо важливий для нас діалог, який враховуватиме погляд мігрантів і мігранток, а також спільноти, залученої до допомоги.
Ми підготували для вас дискусії за столиками, громадські консультації, дебати та семінари.
2 червня
Місто, що приймає
Що відбулося у вроцлавських органах влади, установах і громадських організаціях від початку війни в Україні? Підсумок діяльності установ, організацій і волонтерів.
Останніми місяцями ми були свідками неймовірної мобілізації та залученості мешканців/ок Вроцлава в допомогу людям, які тікають з України. Попереду ще багато викликів. Позаду – чимало спільних досягнень. Без осмислення того, що відбулося досі, не вдасться напрацювати довгострокових рішень. Тому відкривальну зустріч Діалогополісу ’22 ми присвячуємо саме презентації підсумків діяльності волонтерів/ок, громадських організацій, а також міських установ і органів влади.
Час: 10.30-12.00
Місце: Czasoprzestrzeń, ul. Tramwajowa 1-3
Якою має бути місцева інтеграційна політика?
Дискусія за столиками в рамках громадських консультацій. Обмін знаннями та досвідом між органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, центрами місцевої активності (CAL) і волонтерами.
Місто, яке приймає біженців, має підтримувати інтеграцію новоприбулих з місцевою громадою. Війна в Україні ставить перед Вроцлавом величезні виклики, що вимагають від місцевих суб’єктів активної співпраці. Разом із представниками/цями установ, громадських організацій, мігрантської та біженської спільнот, а також мешканцями й мешканками міста ми обговоримо ключові напрями підтримки. Які сильні сторони дій у Вроцлаві, а чого в них нині бракує? Громадські консультації – це міжсекторальний діалог, який розглядає тему місцевої інтеграційної політики з багатьох перспектив.
Час: 12.30-14.30
Місце: Czasoprzestrzeń, ul. Tramwajowa 1-3
Теми розмов за столиками:
- Міжкультурна освіта в середовищі дітей і молоді – поговоримо про те, які дії найефективніші в процесі інтеграції, а які потребують підтримки. Запитаємо, що може допомогти шкільному середовищу, а що заважає інтеграції.
Модераторка: Iwona Frydryszak
- Волонтерство завтрашнього дня – як використати безпрецедентну залученість волонтерів у підтримку гостей з України? Поміркуємо, як перетворити цю виняткову активність на довгострокову залученість. Спробуємо також відповісти на запитання, чого потребують волонтери, громадські організації, установи та біженці, щоб ефективно, спільно й послідовно будувати місцеве громадянське суспільство.
Модераторка: Joanna Wajda
- Житло та ринок праці – які дії можуть покращити процес поселення, організацію місць колективного розміщення та оренди житла? За цим столиком ми також торкнемося теми професійної активності в процесі здобуття самостійності новими мешканцями, а також контексту соціальної економіки.
Модераторка: Mirosława Hamera
- Локальність – сусідство – як створювати сприятливі умови для зустрічей? Як залучати людей до місцевої активності в мікрорайонних спільнотах через спільне створення культурних, спортивних, освітніх, соціальних та інших заходів? Це головні теми запланованої дискусії.
Модераторка: Maria Zięba
- Ефективне розв’язання міжкультурних конфліктів – поговоримо про те, що допомагає їм запобігати, як їх розв’язувати, які дії має підтримувати місто, а також хто має бути залучений до цього процесу.
Модераторка: Dorota Whitten
- Громадська участь – як ефективно залучати біженців і мігрантів до місцевих суспільних процесів? Темою розмови будуть права та обов’язки членів громади, а також місцева партисипація.
Модератор: Tadeusz Mincer
Місцева міграційна політика
Експертні дебати про місцеву міграційну та інтеграційну політику, яким передуватиме підсумок громадських консультацій.
Навіщо нам потрібна місцева міграційна політика? Чи повинні польські міста працювати над спільною моделлю такої політики та її впровадження? Як домагатися системних змін з урахуванням становища всіх мешканок і мешканців міста? Як творити інтеграційну політику в умовах гуманітарної кризи? На ці та інші запитання спробують відповісти експерти й експертки під час дебатів про місцеву міграційну політику.
Час: 15.30-17.30
Місце: Czasoprzestrzeń, ul. Tramwajowa 1-3
Модерація підсумку громадських консультацій: Krzysztof Ziental
Модерація дебатів: Anna Gmiterek-Zabłocka (TOK FM)
Учасники дебатів:
- д-р габ., проф. Patrycja Matusz з Вроцлавського університету,
- д-р Karolina Łukasiewicz з Центру досліджень міграції,
- Katarzyna Komar-Macyńska з Українського дому в Перемишлі,
- Tatiana Iwanow з фонду «Za Wolność Waszą i Naszą»,
- Anna Dąbrowska з асоціації Homo Faber з Любліна,
- Anna Szadkowska-Ciężka, заступниця директора Бюро громадської участі в Любліні,
- Jacek Pluta, заступник директора Департаменту соціальних справ мерії Вроцлава.
Дебати транслюватимуться на сторінках у Facebook: Wrocławskie Centrum Rozwoju Społecznego, Przejście Dialogu (Перехід Діалогу) і Nomada Stowarzyszenie.
Polish Cinema for Beginners #16 – «Newcomers», епізод 4
Показ фільму «Між словами» (режисерка Urszula Antoniak) з англійськими субтитрами. Кінотеатр просто неба в парку Сташица.
Polish Cinema for Beginners – це кінопрограма, адресована передусім глядачам, які не володіють польською мовою: фільми показують з англійськими субтитрами, і супровідні дискусії також ведуться англійською. 16-й сезон циклу під назвою «NEWCOMERS» присвячений історіям, які польське кіно розповідає про прибульців – як про іноземців, які опиняються в Польщі, так і про поляків, які шукають кращого життя за кордоном.
Час: 21.30-23.00
Місце: Park Stanisława Staszica, контейнер ESK
3 червня
Управління конфліктами – міжкультурна медіація
Семінар, який навчає розпізнавати міжкультурні конфлікти та запобігати їм.
Які сфери міжкультурних конфліктів? Як запобігати їм завдяки співпраці сторін і побудові стосунків? Під час семінару учасники ознайомляться з інструментами медіації та управління конфліктами й навчаться ними користуватися. Практичній частині передуватиме короткий вступ до теорії міжкультурних конфліктів.
Ведуть: Dorota Whitten, Maja Zabokrzycka, Joanna Wajda (фонд Dom Pokoju)
Час: 16.00-19.00
Місце: Infopunkt Łokietka 5, ul. Władysława Łokietka 5/1
Міжкультурна комунікація в час суспільних викликів
Семінар з ефективної комунікації в міжкультурному середовищі. Методи турботи про себе та доброї комунікації з іншими в особливо складні часи.
Як підвищити особисту ефективність, спростити стосунки й полегшити життя собі та іншим? Яка форма відпочинку допоможе нам по-справжньому відновитися після напруженої праці? Що кого надихає, а що в кого забирає енергію? Кожен і кожна з нас по-різному інтерпретує дійсність і реагує на неї. Ознайомившись із механізмами та стилями мислення на основі моделі FRIS® (Факти–Стосунки–Ідеї–Структури), ми дізнаємося, як дбати про самопочуття в контакті з іншими.
Веде: Swietlana Listopadzka – сертифікована тренерка FRIS, коучка, тренерка міжкультурних компетенцій. Підприємиця з 20-річним досвідом.
Час: 14.00-18.00
Місце: EWST, ul. św. Jadwigi 12, 50-266 Wrocław
3-4 червня
Жива бібліотека
15 років розмов вроцлавців/ок з Живими книгами, тобто людьми з маргіналізованих груп.
Вроцлавська Жива бібліотека – це вже 15 років розмов про місцеве розмаїття. Кожен відвідувач і кожна відвідувачка зможуть «позичити» для розмови Живу книгу, тобто представника/цю культурної, етнічної, релігійної, соціальної чи професійної меншини, яка стикається зі стереотипами, упередженнями та виключенням. Цього разу можна буде поговорити, зокрема, з такими людьми: Атеїст, Біженка, Українка, Мама дитини з інвалідністю, Квір-особа та інші. Мета проєкту – підвищити обізнаність і знання вроцлавців/ок про меншини та проблеми, з якими ці люди стикаються, живучи в нашому місті.
Організатори: асоціація Diversja, Міська публічна бібліотека – Mediateka, філія № 58
Захід відбувається в рамках WroPRIDE у співпраці з Kultura Równości.
Представлення Живих книг і більше про подію: www.facebook.com/events/982260172491340
Час: 12.00-20.00
Місце: Mediateka, plac Teatralny 5
Відкритий захід – без реєстрації.
6 червня
Про самоорганізацію мігрантів і біженців
Як українська та білоруська громади допомагають новоприбулим? У дебатах: роль самоорганізації нових мешканців/ок та їхня участь у творенні місцевої спільноти.
Активну роль в організації допомоги мешканців/ок Вроцлава біженцям з України відіграє сама українська громада. Так само білоруська громада вже багато років самоорганізовується знизу, щоб підтримувати все нових людей, які тікають від переслідувань у Білорусі. Які ініціативи допомоги започаткували мігрантські спільноти? Як вони налагоджують співпрацю та партнерство з органами місцевого самоврядування й громадськими організаціями? Дізнаємося з розмови про їхній досвід.
Модерація: Daria Mymka – членкиня Команди Міжкультурного Діалогу Вроцлавського центру соціального розвитку, консультантка міського інформаційного пункту для мігрантів WroMigrant, співзасновниця фонду «Ptach», який допомагає дітям, що постраждали внаслідок війни в Україні, співзасновниця благодійної освітньої програми для дітей з України «English to the East». Живе в Польщі понад 10 років.
Гості:
- Artur Kviatsinski – один із засновників асоціації Białoruski Związek Solidarności у Вроцлаві. Технічний директор підрозділу міжнародної компанії в пакувальній галузі. Член асоціації Białoruskie Stowarzyszenie Aniołów Biznesu. Живе в Польщі 14 років.
- Ina Shulha – підприємиця, волонтерка. Після початку протестів у Білорусі активно долучилася до допомоги. Ініціаторка благодійних аукціонів, кошти з яких спрямовували на оренду житла та матеріальну допомогу людям, які тікали з Білорусі. Нині допомагає друзям з України. Живе в Польщі 13 років.
- Olena Vorovchenko – останні 6 років живе в Польщі, працює в ІТ-галузі, співзасновниця фонду «Ptach», який допомагає дітям, що постраждали внаслідок війни в Україні. Уже багато років займається діяльністю на користь України. Об’єднує зусилля з іншими організаціями – у фонді Fundacja Ukraina керує відділом підтримки біженців.
- Halina Czekanowska має власне ательє пошиття одягу, ініціаторка благодійної акції ліплення вареників, кошти від продажу яких спрямовують на потреби Збройних сил України. Співорганізаторка благодійних фестивалів на підтримку України, уже багато років активно діє в місцевій українській громаді. Приїхала до Вроцлава 11 років тому.
Час: 18.00-20.00
Місце: Przejście Dialogu, ul. Świdnicka 19
7 червня
Як відкрити власну підприємницьку діяльність?
Практичний тренінг для мігрантів/ок, які планують відкрити власний бізнес у Польщі.
Плануєте відкрити підприємницьку діяльність у Польщі та шукаєте підказок, з чого почати? Ми підготували тренінг, який крок за кроком пояснить процес створення власної фірми. Які форми підприємницької діяльності можуть відкривати іноземці? Які формальності потрібно виконати і як подати заяву про внесення до CEIDG? Тренінг проводитиметься польською мовою з презентацією та перекладом запитань учасників українською.
Тренінг проведуть: Bożena Bronowicka – директорка Відділу громадянських справ мерії Вроцлава, а також Iwona Lubka та Ewa Ruda – фахівчині Бюро економічного розвитку мерії Вроцлава з багаторічним досвідом роботи в Пункті економічної інформації.
Мова зустрічі: польська / українська
Час: 12.00-14.00
Місце: Infopunkt Łokietka 5, ul. Władysława Łokietka 5/1
Бізнес для нового початку – історії вроцлавських підприємців
У дебатах ми надаємо слово підприємцям-мігрантам, які започаткували свій бізнес у Вроцлаві.
Як це – бути мігрантом/кою і вести бізнес у Польщі? Про свій досвід, спостереження та натхнення розкажуть мешканці/ки Вроцлава, які приїхали сюди з різних куточків світу й відкрили бізнес у новій країні. Підприємці й підприємиці з досвідом міграції розкажуть історію свого шляху та поділяться різними поглядами на ведення бізнесу. Поговоримо про виклики, труднощі та бюрократичні лабіринти, з якими стикаються в Польщі підприємці з різних країн походження.
Час: 18.00-20.00
Місце: Przejście Dialogu, ul. Świdnicka 19
8 червня
Гуманітарна допомога на польсько-білоруському кордоні
Гуманітарна криза на польсько-білоруському кордоні досі триває. Уже понад сто днів вона розгортається в тіні війни в Україні та масового виїзду людей з цієї країни, кількість яких сягає майже 4 мільйонів. Це в сто разів більше, ніж кількість людей, які пройшли маршрутом через Біловезьку пущу – найстаріший ліс Європи, який біженці та біженки називають «джунглями». З липня 2021 року кілька десятків тисяч мігрантів/ок і біженців/ок намагалися перетнути кордон з Білорусі до Польщі, Литви та Латвії. Політика польської влади унеможливлює надання допомоги біженцям і моніторинг дій силових служб у прикордонній зоні.
Під час зустрічі ми поговоримо про громадський рух, який у відповідь на гуманітарну кризу та кризу прав людини на кордоні й у центрах утримання для мігрантів організовує та розвиває низову гуманітарну допомогу.
Ми придивимося до сегрегації та різних стандартів «прийому» біженок і біженців у нашій країні. Нагадаємо також, що людей, які допомагають на одному кордоні, називають героями, а тим, хто допомагає на іншому, за кількасот кілометрів на північ, загрожує арешт і в’язниця. Наостанок спробуємо знайти відповідь на запитання, чи після такого досвіду в державі, яка зневажає права людини, ще є шанс на діалог між її громадянами/ками та підпорядкованими їй службами.
Гості:
Aleksandra Chrzanowska – випускниця культурології Варшавського університету. З 2006 року працює з біженцями як консультантка з питань інтеграції/міжкультурної взаємодії в організації Stowarzyszenie Interwencji Prawnej, з 2008 року – членкиня правління SIP. Авторка публікацій про інтеграцію біженців і мультикультурність. Лауреатка VIII випуску (2015) премії імені J. Zimowskiego, що присуджується за діяльність на користь соціальних груп, які опинилися в екстремальних ситуаціях, зокрема мігрантів і біженців. З серпня 2021 року бере участь в інтервенційних діях на польсько-білоруському кордоні в межах ініціативи Grupa Granica.
Agata Ferenc – етнологиня і мандрівниця. Працюючи у сфері допомоги розвитку в Палестині та на Шрі-Ланці, кілька років жила в міжкультурному середовищі, на перетині культур. Пов’язана з багатьма вроцлавськими громадськими організаціями. Асистентка та культурна перекладачка ромських родин з Румунії, які живуть у Польщі. У 2015 році брала участь у гуманітарних поїздках до таборів біженців на Балканах. Громадська активістка, правозахисниця.
Weronika Mazurek – випускниця культурології Вроцлавського університету та архітектури й містобудування Вроцлавської політехніки. Уже 4 роки займається кліматичним активізмом, а з серпня 2021 року бере участь в інтервенційних діях на польсько-білоруському кордоні в межах ініціативи Grupa Granica. З квітня цього року підтримує фонд Polska Gościnność у щоденній комунікації з біженцями та біженками, які шукають різного роду допомоги.
Зустріч проведе Maciej Mandelt з асоціації Nomada
Під час зустрічі в Przejście Dialogu можна буде переглянути відеозаписи гуманітарних акцій на кордоні.
Час: 18.00-20.00
Місце: Przejście Dialogu, ul. Świdnicka 19
9 червня
Будуємо міжкультурну школу
Спеціалізовані майстер-класи з міжкультурної освіти.
Перед викликом, яким є прийом біженців, школи, якою ми її знали досі, може вже бути недостатньо. А що, якби скласти ці кубики по-новому? Під час семінару ми спробуємо поглянути на шкільну ситуацію з іншої перспективи. Щоб скласти кубики заново, використаємо креативні методи роботи (з дерев’яними кубиками KAPLA) і предметно поговоримо про те, що і як робити в часи кризи.
Ведуть: Kamila Kamińska–Sztark, Hanna Achremowicz – докторка гуманітарних наук, Stowarzyszenie Edukacji Krytycznej
Час: 9.00-11.00
Місце: Przestrzeń Trzeciego Wieku, pl. Solidarności 1/3/5
Поговорімо про багатокультурну школу
Діалогова сесія – розмова про потреби шкіл, пов’язані з управлінням різноманітністю, про добрі практики та сфери, у яких школи потребують підтримки.
Мета зустрічі – привернути увагу до основних питань та інструментів, які допомагають запобігати міжособистісним конфліктам. Що несе з собою робота з новоприбулими учнями та ученицями? Як різноманітність впливає на рівень креативності? Які компетентності важливі для створення згуртованої команди, яка вміє співпрацювати? Як дбати про добрі стосунки в групі? Розмова на прикладах однолітківської медіації, методів розв’язання конфліктів у шкільному середовищі та ненасильницького спілкування.
Ведуть: Dorota Whitten, Joanna Wajda – фонд Dom Pokoju
Час: 11.15-13.15
Місце: Przestrzeń Trzeciego Wieku, pl. Solidarności 1/3/5
Міжкультурна школа – місце викликів і переваг для всіх
Спеціалізовані майстер-класи з міжкультурної освіти.
Під час семінару буде представлено можливості створення міжкультурного простору в школі – ідеї щодо співучасті всіх учнів і того, як показати їхню присутність у шкільній спільноті. Буде порівняно можливості та переваги підготовчих і змішаних класів. Ми обговоримо готові сценарії та добрі практики з інших шкіл і країн.
Веде: Małgorzata Czaicka-Moryń, фонд Freya, XV загальноосвітній ліцей
Час: 13.30-15.30
Місце: Przestrzeń Trzeciego Wieku, pl. Solidarności 1/3/5
Перша психологічна допомога
Що робити, щоб підтримати, і чого не робити, щоб не зашкодити? Семінар з першої психологічної допомоги.
Кожен і кожна з нас може надати першу психологічну допомогу людині, яка пережила кризу, – для цього не потрібна психологічна освіта. Проте знання принципів надання психологічної підтримки надзвичайно важливе. Воно забезпечує повагу до гідності, культури та можливостей людей, які потребують допомоги. Семінар – це вступ до надання першої психологічної допомоги у спосіб, безпечний як для тих, хто підтримує, так і для тих, кого підтримують.
Веде: Urszula Andruszko – дитяча та підліткова психологиня, випускниця психології Вроцлавського університету, нині працює в Mentalia – Центрі розвитку та психологічної підтримки. Співпрацює з фондом Kalejdoskop Kultur у створенні системи підтримки для людей, які постраждали від війни в Україні.
Час: 16.30-18.30
Місце: Міська публічна бібліотека, Grafit, ul. Namysłowska 8
10 червня
Інклюзивні дії для місцевих спільнот – від ідеї до реалізації міжкультурних ініціатив у мікрорайонах
Семінари з планування та організації місцевих інтеграційних заходів з урахуванням різноманітності аудиторії (етнічної, національної, мовної, соціальної та іншої).
Як ефективно планувати місцеві заходи для мешканців і мешканок, щоб активно залучати їх до ініціативи незалежно від мови чи країни походження? Ми розглянемо приклади багатьох ініціатив, відрізняючи типові помилки та недогляди від добрих практик, які сприяють дружній, інклюзивній атмосфері заходів. Потренуємося так планувати заходи в мікрорайонах, щоб вони враховували різноманітність учасників і учасниць та реально впливали на місцеві зв’язки, співпрацю та інтеграцію.
Ведуть: Anka Bieliz і Aleksandra Stachura (Mikrogranty/Вроцлавський інститут культури)
Anka Bieliz – аніматорка та менеджерка культури, випускниця соціології, історії мистецтва, культурології та комунікаційного дизайну Вроцлавського університету. Головна координаторка програми Mikrogranty Вроцлавського інституту культури та програмна директорка Фестивалю про місто й архітектуру MIASTOmovie.
Aleksandra Stachura – випускниця спеціальностей «Мова бізнесу» та «Культурологія» (спеціалізація «Культурна анімація») Опольського університету. З 2018 року співкоординує загальноміську програму співорганізації проєктів Mikrogranty у Вроцлавському інституті культури (раніше – у Strefa Kultury Wrocław). Віцепрезидентка фонду Go’n’act, де також працює як освітянка та координаторка проєктів у сфері міжкультурної інтеграції.
Час: 10.00-14.00
Місце: Міська публічна бібліотека на залізничному вокзалі, ul. Piłsudskiego 105
Міжкультурне місто – яке воно? Вроцлав – учасник програми ICC
У 2021 році Вроцлав приєднався до престижної програми «Міжкультурні міста» (ICC). Під час сесії ми надамо слово представникам/цям Ради Європи, які ознайомлять учасників і учасниць з баченням, стратегією та методами роботи мережі міжкультурних міст. Представники/ці міст – учасників програми ICC розкажуть про свій досвід і переваги участі в програмі. Заключна зустріч Діалогополісу ’22 – це також простір для діалогу про те, які можливості та виклики стоять перед Вроцлавом як міжкультурним містом.
Модерація: Dorota Kozak- Rybska, Команда Міжкультурного Діалогу WCRS.
Гості:
- Ivana d’Alessandro – Рада Європи
- Claudia Emmanuel Laredo – місто Більбао
- Anna Szadkowska – Ciężka, заступниця директора Бюро громадської участі в Любліні,
- Marta Majchrzak, заступниця директора з питань міжсекторальних проєктів, Вроцлавський центр соціального розвитку
Час: 11.00-12.30
Місце: онлайн-зустріч
Реєстрація на заходи Діалогополісу ’22
Реєстраційні форми на окремі заходи розміщено біля їхніх описів у програмі.
Кількість місць на зустрічі, дебати та семінари обмежена – вирішує черговість реєстрації.
Приєднуйтеся до події у Facebook,
щоб не пропустити нову інформацію про Діалогополіс ’22!
Організатори
Організатором проєкту є Команда Міжкультурного Діалогу Вроцлавського центру соціального розвитку.
Діалогополіс реалізується в рамках проєкту ReSTART, співфінансованого з Національної програми Фонду притулку, міграції та інтеграції (FAMI) та державного бюджету.
