Уже понад двадцять років середина січня – це особливий час зустрічей для вроцлавських національних та етнічних меншин. Усе завдяки двом подіям: «Вроцлавській Куті» та «Радісному колядуванню». Це не лише нагода разом поколядувати за столом, а й зустріч друзів, прихильників та організацій, які діють на користь вроцлавських меншин.
Вроцлавська Кутя
Цього року вона відбулася вже вдвадцятьвосьме. Це традиційна різдвяна зустріч вроцлавських національних та етнічних меншин. За спільним столом, при традиційних стравах, українських і польських колядках зустрілися українці, поляки, німці, євреї, австрійці, караїми, грузини, вірмени, католики, греко-католики, євангелики та православні.
Зустріч відвідали, зокрема, мер і заступники мера Вроцлава, депутати міської ради та воєводського сеймику, ректори вроцлавських університетів, дипломати, представники організацій, товариств і спілок, світу культури, серед них вроцлавський письменник Марек Краєвський.
– Кутя об’єднує вроцлавську родину друзів України. Минулий рік був для нас дуже важким. Україна має перемогти, але перемога не прийде сама, над нею треба працювати, особливо нам тут. Дякуємо за підтримку – сказав Генеральний консул України у Вроцлаві Юрій Токар.
Мер Вроцлава Яцек Сутрик побажав миру і здоров’я.
Спільна трапеза розпочалася з розламування просфори – пшеничного хліба на заквасці, змащеного медом, який у східних обрядах є відповідником облатки.
Вареники та ікра по-єврейськи
Традиційно на столах не забракло вареників, зокрема з квасолею чи капустою. Цього року їх приготували 20 кілограмів. Була також риба, ікра по-єврейськи, тобто своєрідна паста з курячої печінки, паштет із гусятини, голубці та головна страва – кутя, тобто солодка страва з вареної пшениці, маку, меду, сухофруктів і горіхів.
Але суть Куті не в їжі, а в зустрічі, розмові та подяці за спільну працю. – Першу зустріч ми організували в 1994 році. У тому самому місці, що й сьогодні, – у Домівці на ul. Ruska (сьогодні, після модернізації та ремонту, тут діє Фонд «Україна»). Німці принесли картопляний салат, ми – вареники, які ліпила ще моя мама. Так усе й почалося, – розповідає голова гуртка Об’єднання українців у Польщі у Вроцлаві Ігор Саламон. Без його бачення співпраці тридцять років тому, його залученості та напрацьованих ним стосунків цих зустрічей не було б.
Під час вечора можна було почути колядки у виконанні лемківського гурту «Сестри Бочневич», Курпівського ансамблю «Pod Borem» із Завад, бандуристів гурту «Арманда» та хору «Тоніка» зі Львова.
Головними організаторами Куті, за підтримки мерії Вроцлава та Фонду «Україна», є гурток Об’єднання українців у Польщі у Вроцлаві та Осередок культури і мистецтва у Вроцлаві.
Українці у Вроцлаві
Це не лише мігранти та біженці, які прибули після початку повномасштабної війни в Україні. Українська меншина, тобто громадяни Польщі українського походження, живе тут із середини XX століття. У 1950-х роках вона знайшла своє місце на ul. Ruska 46, де нині розташований Фонд «Україна». У цій будівлі свої організації мали також греки й болгари. Співпраця вроцлавських меншин сягає середини 1990-х років, а скріпило її підписання у 2009 році угоди «Калейдоскоп культур», яка об’єднує вроцлавські національні та етнічні меншини.
Другий день святкування – Радісне колядування
Це нагода познайомитися з колядками з різних країн і регіонів. Цього року на сцені Oratorium Marianum Вроцлавського університету виступили 10 колективів. Найбільше емоцій, звісно, викликають наймолодші – їхня щира залученість і дитяча радість, а колядки у їхньому виконанні не в одного викликали сльози зворушення.
З вертепом, тобто з українськими колядниками, серед яких не забракло ангела, чорта, звіздаря та інших традиційних персонажів, виступила молодь легницької школи з українською мовою навчання.
Справжнє музичне свято влаштував гурт «Kapusta Band», до якого входять діти-біженці з України. Разом із ними на сцені виступили малюки з вроцлавського гуртка Об’єднання українців у Польщі. Польський фольклор і колядки представили, зокрема, Курпівський ансамбль «Pod Borem» із Завад, хор «Piastuny» ODSK Wrocław, хор Початкової школи № 12 та «BEL Canto» з Початкової школи № 17 у Вроцлаві. «Сестри Бочневич», тобто дві сестри зі скрипками та їхній тато з гітарою, – це лемківська культура.
Під час вечора прозвучали як сучасні, так і традиційні колядки, які, попри різні мови виконання, мають схожі слова й мелодії. Так було, зокрема, з українським «Щедриком», який того вечора пролунав кількома мовами.
Це був вечір, сповнений прекрасних мелодій і зворушень, а його організатором, за підтримки міста, Вроцлавського центру соціального розвитку та Вроцлавського університету, був гурток Об’єднання українців у Польщі у Вроцлаві.
